безсполучниковий
безсполучнико́вий
[беизсполучниековией і беис:получниековией]
м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсполучниковий — безсполучнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- безсполучниковий — -а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Який не має сполучника. Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.); Безсполучниковий зв'язок. Словник української мови у 20 томах
- безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Словник української мови в 11 томах