безсполучниковий

безсполучнико́вий

[беизсполучниековией і беис:получниековией]

м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсполучниковий — -а, -е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, грам. Який не має сполучника. Безсполучникове речення. Словник української мови в 11 томах
  3. безсполучниковий — безсполучнико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. безсполучниковий — БЕЗСПОЛУЧНИКО́ВИЙ, а, е, лінгв. Який не має сполучника. Сполучникові складні речення та безсполучникові складні речення становлять основні типи складного речення (з навч. літ.); Безсполучниковий зв'язок. Словник української мови у 20 томах