безтурбоття

безтурбо́ття

-я, с., рідко.

Те саме, що безтурботність.

Значення в інших словниках

1. безтурбоття — безтурбо́ття іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. – Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (А. Іщук).  Словник української мови у 20 томах
3. безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (Іщук, Вербівчани, 1961, 332).  Словник української мови в 11 томах