безтурбоття
безтурбо́ття
-я, с., рідко.
Те саме, що безтурботність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безтурбоття — безтурбо́ття іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. – Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
- безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (Іщук, Вербівчани, 1961, 332). Словник української мови в 11 томах