1. Словник української мови в 11 томах

безтурбоття

БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність.

— Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (Іщук, Вербівчани, 1961, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтурбоття — безтурбо́ття іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безтурбоття — -я, с., рідко. Те саме, що безтурботність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. – Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах