1. Словник української мови в 11 томах

безтяма

БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко. Те саме, що безтя́мність.

Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Міщ., Сіверяни, 1961, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтяма — безтя́ма іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. безтяма — -и, ж., рідко. Те саме, що безтямність. Напитися до безтями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтяма — БЕЗТЯ́МА, и, ж., рідко. Те саме, що безтя́мність. Мстислав аж тепер повірив своєму щастю, радий і до безтями збуджений, кинувся дружинникові на шию (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах