1. Орфографічний словник української мови

безтурбоття

безтурбо́ття

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтурбоття — -я, с., рідко. Те саме, що безтурботність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. – Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  3. безтурбоття — БЕЗТУРБО́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безтурбо́тність. — Хотілось би хоч на мить повернути собі оте безтурбоття ваше. Ви ж, як метелик, пурхаєте по квітах (Іщук, Вербівчани, 1961, 332). Словник української мови в 11 томах