1. Словник української мови в 11 томах

безтурботність

БЕЗТУРБО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безтурбо́тний.

Іде [Яресько] серйозний, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності (Гончар, II, 1959, 128);

Вираз безтурботності зник з обличчя хірурга, він раптом спохмурнів (Дмит., Розлука, 1957, 244);

Пленум ЦК КПРС різко засудив безтурботність деяких працівників при розв’язанні невідкладних завдань збільшення виробництва техніки для сільського господарства (Ком. Укр., 8, 1963, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтурботність — безтурбо́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безтурботність — Безтурбоття, безклопіття, безжурність і всі мож. пох. від БЕЗТУРБОТНИЙ; недбальство. Словник синонімів Караванського
  3. безтурботність — -ності, ж. Абстр. ім. до безтурботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безтурботність — БЕЗТУРБО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безтурбо́тний. А Мартин за ці два дні змінився. Дитячу безтурботність наче змило під час відчайдушного купання, він став неговіркий, задуманий (К. Гриб); Це був блаженний настрій безтурботності (В. Словник української мови у 20 томах