Великий тлумачний словник сучасної мови

безхитрісний

безхи́трісний

-а, -е, рідко.

Без хитрощів і лукавства; простодушний.

|| Простий, немудрий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. безхитрісний — безхи́трісний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безхитрісний — БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (М. Руденко); // Простий, немудрий.  Словник української мови у 20 томах
  3. безхитрісний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини).  Словник синонімів української мови
  4. безхитрісний — БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е., рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (Руд., Остання шабля, 1959, 199); // Простий, немудрий.  Словник української мови в 11 томах