безхитрісний

БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е., рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний.

Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (Руд., Остання шабля, 1959, 199);

// Простий, немудрий.

Нема нічого більш шкідливого, ніж зводити поняття "сучасності" в мистецтві до безхитрісного фотографування того, що ти бачиш навколо себе в даний момент (Поезія.., 1956, 200).

Значення в інших словниках

1. безхитрісний — безхи́трісний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безхитрісний — -а, -е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. || Простий, немудрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхитрісний — БЕЗХИ́ТРІСНИЙ, а, е, рідко. Без хитрощів і лукавства; простодушний. Безхитрісний був [Ничипір], ясний для кожного (М. Руденко); // Простий, немудрий.  Словник української мови у 20 томах
4. безхитрісний — ПРОСТОДУ́ШНИЙ (який не вміє хитрувати, не схильний до хитрощів; властивий такій людині), НЕХИ́ТРИЙ, НЕЛУКА́ВИЙ, ПРО́СТИ́Й, ПРОСТАКУВА́ТИЙ, НАЇ́ВНИЙ, БЕЗХИ́ТРІСНИЙ розм.; НЕВИ́ННИЙ (як дитина; як у дитини).  Словник синонімів української мови