безцензурний

безцензу́рний

-а, -е.

Який не проходить цензури.

Значення в інших словниках

1. безцензурний — безцензу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безцензурний — БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури. – Та в мене, – кажу, – безцензурних [книжок] немає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. безцензурний — БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури. Попередницею робітничої (пролетарськи-демократичної або соціал-демократичної) преси була тоді загальнодемократична безцензурна преса з "Колоколом" Герцена на чолі її (Ленін, 20, 1950, 219); — Та в мене...  Словник української мови в 11 томах