безцензурний

БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури.

Попередницею робітничої (пролетарськи-демократичної або соціал-демократичної) преси була тоді загальнодемократична безцензурна преса з "Колоколом" Герцена на чолі її (Ленін, 20, 1950, 219);

— Та в мене, — кажу, — безцензурних [книжок] немає (Мирний, IV, 1955, 372).

Значення в інших словниках

1. безцензурний — безцензу́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безцензурний — -а, -е. Який не проходить цензури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безцензурний — БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури. – Та в мене, – кажу, – безцензурних [книжок] немає (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах