безцензурний
БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури.
Попередницею робітничої (пролетарськи-демократичної або соціал-демократичної) преси була тоді загальнодемократична безцензурна преса з "Колоколом" Герцена на чолі її (Ленін, 20, 1950, 219);
— Та в мене, — кажу, — безцензурних [книжок] немає (Мирний, IV, 1955, 372).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безцензурний — безцензу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- безцензурний — -а, -е. Який не проходить цензури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безцензурний — БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури. – Та в мене, – кажу, – безцензурних [книжок] немає (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах