безцензурний
БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е.
Який не проходить цензури.
– Та в мене, – кажу, – безцензурних [книжок] немає (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безцензурний — безцензу́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- безцензурний — -а, -е. Який не проходить цензури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безцензурний — БЕЗЦЕНЗУ́РНИЙ, а, е. Який не проходить цензури. Попередницею робітничої (пролетарськи-демократичної або соціал-демократичної) преси була тоді загальнодемократична безцензурна преса з "Колоколом" Герцена на чолі її (Ленін, 20, 1950, 219); — Та в мене... Словник української мови в 11 томах