безшлюб'я

безшлю́б'я

-я, с.

Те саме, що безшлюбність.

Значення в інших словниках

1. безшлюб'я — безшлю́б'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безшлюб'я — БЕЗШЛЮ́Б'Я, я, с. Те саме, що безшлю́бність. Порушення обітниці безшлюб'я й цноти кінчались [на Січі] завше страшною розплатою (О. Ільченко); Отоді й укорінився намір висвятитися у ченці: дати обітницю безшлюб'я (з газ.).  Словник української мови у 20 томах