белька

бе́лька

-и, ж., зах.

Балка, колона.

Значення в інших словниках

1. белька — бе́лька 1. брус, балка (зокрема в перекритті будинку)(ст): Як не прийду до п'ятої, то вже не прийду. Будь о годині 11 на шкарпі коло мосту, там, де ті бельки (Нижанківський)||бельок 2. вул. нашивка на формі підстаршин польської армії (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
2. белька — Белька, -ки ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.  Словник української мови Грінченка