бенетити

бенети́ти

-ів, мн.

Порядок викопних голонасінних рослин.

Значення в інших словниках

1. бенетити — БЕНЕТИ́ТИ, ів, мн., палеонт. Викопні деревоподібні голонасінні рослини із стовбурами овальної або кулястої форми, покритими панцирами із черешків листків. Пізніші дослідження дали підстави вважати, що бенетити і покритонасінні розвивалися як паралельні групи (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. бенетити — бенети́ти група (порядок) викопних деревовидних голонасінних рослин, близьких до сучасних саговників. Існували за мезозою. Від прізвища англійського ботаніка Дж. Беннета.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. бенетити — Викопні голонасінні рослини з двостатевими квітками; існували від пермського до крейдяного періоду; з б. розвинулись покритонасінні рослини.  Універсальний словник-енциклопедія