Значення в інших словниках
-
бенкетник —
бенке́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
бенкетник —
БЕНКЕ́ТНИК, а, ч. Те саме, що бенкета́р. Бенкетники довго удавали, що не помічають цих зблідлих, знекровлених людей з вовчим блиском в голодних очах (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
-
бенкетник —
БЕНКЕТА́Р (учасник бенкету або любитель бенкетів), БЕНКЕ́ТНИК рідше, ПИРУВА́ЛЬНИК заст. Обличчя у бенкетарів, розшарені старкою та добрим венгерським, та литовськими медами, палали вогнем (М.
Словник синонімів української мови
-
бенкетник —
БЕНКЕ́ТНИК, а, ч. Те саме, що бенкета́р. Бенкетники довго удавали, що не помічають цих зблідлих, знекровлених людей з вовчим блиском в голодних очах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 552).
Словник української мови в 11 томах