бентег

бенте́г

-а, ч., заст.

Послушник.

Значення в інших словниках

1. бентег — Бентег, -га м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.  Словник української мови Грінченка