бентег

Бентег, -га

м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.

Значення в інших словниках

1. бентег — -а, ч., заст. Послушник.  Великий тлумачний словник сучасної мови