Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бенькарт —
бе́нькарт 1. незаконно народжена дитина; байстрюк (м, ср, ст): Парох на Богданівці мав звичай всіх бенькартів називати одним і тим самим іменем. Всі діставали ім'я Калясантий.
Лексикон львівський: поважно і на жарт