берендеї

беренде́ї

-їв, мн.

Тюркське кочове плем'я в південноруських степах в 11-12 ст.

Значення в інших словниках

1. берендеї — БЕРЕНДЕ́Ї, їв, мн. (одн. беренде́й, я, ч.), іст. Кочові тюркські племена, які у кінці XI ст. під натиском половців осіли на київських, чернігівських, переяславських землях і перейшли під владу київських князів.  Словник української мови у 20 томах
2. берендеї — Кочові тюркські племена, з'явилися в Х ст. на пд. від кордонів Київської Русі; під натиском половців з кінця XI ст. перейшли під владу київських кн., оселилися по р. Рось та Пд. Буг; у літописах згадуються як частина чорних клобуків; поступово асимілювалися.  Універсальний словник-енциклопедія