берковець

бе́рковець

-ківця, ч., заст.

Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам.

Значення в інших словниках

1. берковець — бе́рковець іменник чоловічого роду міра ваги арх.  Орфографічний словник української мови
2. берковець — БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років у вісім з половиною разів (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. берковець — Бе́рковець, -ківця, -ківцеві; -ківці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. берковець — БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років ц вісім з половиною раз (Іст. УРСР, І, 1953, 501).  Словник української мови в 11 томах