берковець
БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам.
Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років ц вісім з половиною раз (Іст. УРСР, І, 1953, 501).
Словник української мови (СУМ-11)