берковець
БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам.
Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років ц вісім з половиною раз (Іст. УРСР, І, 1953, 501).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берковець — бе́рковець іменник чоловічого роду міра ваги арх. Орфографічний словник української мови
- берковець — -ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Великий тлумачний словник сучасної мови
- берковець — БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років у вісім з половиною разів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- берковець — Бе́рковець, -ківця, -ківцеві; -ківці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)