1. Орфографічний словник української мови

берковець

бе́рковець

іменник чоловічого роду

міра ваги

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. берковець — -ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. берковець — БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років у вісім з половиною разів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. берковець — Бе́рковець, -ківця, -ківцеві; -ківці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. берковець — БЕ́РКОВЕЦЬ, ківця, ч., заст. Міра ваги, яка дорівнювала 10 пудам. Кількість цукру з одного берківця (10 пудів) буряків збільшилась з 1830 р. до початку 90-х років ц вісім з половиною раз (Іст. УРСР, І, 1953, 501). Словник української мови в 11 томах