1. Словник української мови в 11 томах

беркут

БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах з породи орлів, який має темно-буре оперення.

Беркути відразу вдарилися вгору (Щог., Поезії, 1958, 273);

З усіх орлів, які зустрічаються в УРСР, тільки найбільший орел — беркут може вважатися шкідливим птахом (Корисні птахи.., 1950, 40);

*У порівн. — Кидай шаблю!.. —закричав Яків, налітаючи, мов беркут. — Кидай! (Шиян, Гроза.., 1956, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. беркут — бе́ркут іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. беркут — -а, ч. Великий хижий птах із породи орлів, який має темно-буре оперення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. беркут — БЕ́РКУТ, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових, який має темно-буре оперення. Беркути відразу вдарилися вгору (Я. Щоголів); З усіх орлів, які зустрічаються в Україні, тільки найбільший орел – беркут – може вважатися шкідливим птахом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. беркут — бе́ркут (тюрк.) хижий птах родини яструбових. Використовують для полювання. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. беркут — Хижий птах із ряду соколоподібних; живе в лісах поблизу води у Пн. Євразії; довж. бл. 1 м, розмах крил 2,25 м; охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  6. беркут — Беркут, -та м. Беркутъ. Agnila fulva. Словник української мови Грінченка