Значення в інших словниках
-
беручий —
БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й. – І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке .. беруче – на що не гляне, те й зробить: треба вчить (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
беручий —
БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й. — І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке.. беруче — на що не гляне, те й зробить: треба вчить (Вас., Талант, 1955, 16).
Словник української мови в 11 томах
-
беручий —
Беручий, -а, -е = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Словник української мови Грінченка