беручий
БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й.
— І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке.. беруче — на що не гляне, те й зробить: треба вчить (Вас., Талант, 1955, 16).
Словник української мови (СУМ-11)БЕРУ́ЧИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що беручки́й.
— І не вчив би його, сякого-такого хлопця, коли ж вам таке.. беруче — на що не гляне, те й зробить: треба вчить (Вас., Талант, 1955, 16).
Словник української мови (СУМ-11)