Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бештати —
бе́штати дієслово недоконаного виду лаяти діал.
Орфографічний словник української мови
бештати —
Бе́штати. Критикувати, докоряти. Бегитасте мене за “Лілії”. Але пригадайте собі. [...] Будьте ласкаві, об ясніть мені тепер, хто ті, тепер нікому на Божому світі не відомі, глупі і незрозумілі “Акорди” переложив? На якого біса було їх перекладати?...
Українська літературна мова на Буковині
бештати —
БЕ́ШТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, діал. Ганити, лаяти. Не вважає архірей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський).
Словник української мови у 20 томах
бештати —
бе́штати робити різкі, дошкульні зауваження; сварити, ганьбити (м, ср, ст): Господи милосердний! Так вона мене вчора бештала за спізнення на роботу, що нині я вже прийшла перша і чіпенію так від самого ранку (Авторка)||галюкати, гепати...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бештати —
див. дорікати; лаяти
Словник синонімів Вусика
бештати —
Бе́штати, -таю, -таєш кого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бештати —
БЕ́ШТАТИ, аю, аєш, недок., перех., діал. Ганити, лаяти. Не вважає архірей. Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (Рудан., Тв., 1956, 151).
Словник української мови в 11 томах
бештати —
Бештати, -таю, -єш гл. Бранить, срамить, давать нагоняй. Я його вже добре бештав. Шейк. Бештає за гріхи вдівця молодого. Рудан. I. 158.
Словник української мови Грінченка