Великий тлумачний словник сучасної мови

благоговіти

благогові́ти

-ію, -ієш, недок., книжн.

Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. благоговіти — благогові́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. благоговіти — БЛАГОГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., книжн. Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь. І можна тільки дивуватись, тільки благоговіти, як це наш народ незвичайно тернистим шляхом досяг такої великої культури (І. Огієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. благоговіти — див. лестити; обожнювати  Словник синонімів Вусика
  4. благоговіти — ПОВАЖА́ТИ кого, що (відчувати повагу, ставитися з повагою до когось, чогось), ШАНУВА́ТИ, УШАНО́ВУВАТИ (ВШАНО́ВУВАТИ), ЦІНИ́ТИ, ЦІНУВА́ТИ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯ кому, чому, підсил., СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким-чим, підсил., УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ) перед ким-чим, підсил.  Словник синонімів української мови
  5. благоговіти — БЛАГОГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., книжн. Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким-, чим-небудь.  Словник української мови в 11 томах