благословляти
благословля́ти
-яю, -яєш, недок.; благословити, -влю, -виш; мн. благословлять; док., перех.
1》 Хрестити кого-небудь, проказуючи при цьому молитву, побажання.
2》 перев. на що. Давати згоду на що-небудь, дозволяти кому-небудь щось.
3》 уроч. Славити, прославляти, вихваляти кого-, що-небудь (на віддяку за щось).
4》 кого ким, чим, розм., заст. Дати, подарувати.
Господи благослови! — вираз, що вживається, коли приступають до роботи або їжі.
На світ благословило безос. — розвиднілось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови