бладхаунд

бладха́унд

-а, ч.

Порода гончих собак з гострим нюхом, які беруть участь у полюванні зграєю; собака цієї породи.

Значення в інших словниках

1. бладхаунд — Порода вел. мисливських короткошерстих собак рудої масті; використовують як службових собак (шукачі).  Універсальний словник-енциклопедія