бладхаунд
бладха́унд
-а, ч.
Порода гончих собак з гострим нюхом, які беруть участь у полюванні зграєю; собака цієї породи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бладхаунд — Порода вел. мисливських короткошерстих собак рудої масті; використовують як службових собак (шукачі). Універсальний словник-енциклопедія