бладхаунд

Порода вел. мисливських короткошерстих собак рудої масті; використовують як службових собак (шукачі). бладхаунд

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бладхаунд — -а, ч. Порода гончих собак з гострим нюхом, які беруть участь у полюванні зграєю; собака цієї породи. Великий тлумачний словник сучасної мови