Великий тлумачний словник сучасної мови

блазенство

блазе́нство

-а, с.

Удавання з себе блазня, дурника; штукарство.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. блазенство — блазе́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. блазенство — БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство. Не кажемо вже про суцільне блазенство й антинародне блюзнірство представників “лівої формації мистецтв” (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. блазенство — БЛАЗЕ́НСТВО (зневажливо про вчинки, поведінку, висловлювання і т. ін. того або тих, хто удає з себе блазня, дурника), БЛАЗНЮВА́ННЯ, КРИВЛЯ́ННЯ, ФІГЛЯ́РСТВО, КЛОУНА́ДА, БУФОНА́ДА, БАЛАГА́Н рідше (недоречне, брутальне блазенство).  Словник синонімів української мови
  4. блазенство — БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство. Блазенством довелося панові Струве прикривати своє цілковите безсилля спростувати Маркса (Ленін, 20, 1950, 172)...  Словник української мови в 11 томах
  5. блазенство — Блазенство, -ва с. Шутовство, дурачество. Ном. № 8108. Йому все блазенство в голові. Гордуєш хирного ума блазенством. К. Дз. 21.  Словник української мови Грінченка