блазенство
БЛАЗЕ́НСТВО, а, с. Удавання з себе блазня, дурника; штукарство.
Блазенством довелося панові Струве прикривати своє цілковите безсилля спростувати Маркса (Ленін, 20, 1950, 172);
Не кажемо вже про суцільне блазенство й антинародне блюзнірство представників "лівої формації мистецтв" (Рильський, III, 1956, 65).
Словник української мови (СУМ-11)