Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
ближчати —
бли́жчати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
ближчати —
БЛИ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати ближчим; наближатися. Рев юрби ближчає (Леся Українка); А береги все насувалися, ближчали (З. Тулуб).
Словник української мови у 20 томах
ближчати —
НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм.
Словник синонімів української мови
ближчати —
Бли́жчати, -жчаю, -жчаєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ближчати —
БЛИ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати ближчим; наближатися. Рев юрби ближчає (Л. Укр., III, 1952, 318); А береги все насувалися, ближчали (Тулуб, Людолови, II, 1957, 231)
Словник української мови в 11 томах
ближчати —
Ближчати, -чаю, -єш гл. Приближаться, дѣлаться ближе.
Словник української мови Грінченка