блискість
бли́скість
-кості, ж.
Властивість світлових приладів або світних та відбивних поверхонь, що полягає в здатності порушувати умови комфортного зору.
Дискомфортна блискість — блискість, що викликає неприємні відчуття, проте не обов'язково погіршує за цих умов видимість.
Сліпуча блискість — блискість, що порушує видимість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови