блудний
блу́дний
I -а, -е.
1》 Який блудить, блукає, постійно змінюючи місце перебування.
Блудний син — про людину, що після довгих блукань і розпусного життя з каяттям повертається до своєї родини.
2》 перен. Який рухається в різних напрямках, весь час переходить з одного предмета на інший.
3》 діал. Помилковий, неправильний.
II -а, -е, заст.
Прикм. до блуд I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови