Значення в інших словниках
-
блювал —
блюва́л іменник чоловічого роду, істота синій кит
Орфографічний словник української мови
-
блювал —
БЛЮВА́Л, а, ч. Морський ссавець родини китів-смугачів. В антарктичних морях багато вусатих китів – блювалів, горбачів, сейвалів, фінвалів. Серед них блювал, або ж синій, є найбільшою твариною світу (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах