блінкер

блі́нкер

див. бленкер.

Значення в інших словниках

1. блінкер — БЛІ́НКЕР, а, ч. 1. Електронний пристрій, що вмонтовується у фару транспортного засобу і вмикає почергове блимання ближнього і дальнього світла. Автомобіль може бути споряджено додатковими пристроями (сиреною, блінкером тощо) (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. блінкер — блі́нкер див. бленкер  Словник іншомовних слів Мельничука