блінкер

блі́нкер

див. бленкер.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блінкер — БЛІ́НКЕР, а, ч. 1. Електронний пристрій, що вмонтовується у фару транспортного засобу і вмикає почергове блимання ближнього і дальнього світла. Автомобіль може бути споряджено додатковими пристроями (сиреною, блінкером тощо) (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  2. блінкер — блі́нкер див. бленкер Словник іншомовних слів Мельничука