блінкер
БЛІ́НКЕР, а, ч.
1. Електронний пристрій, що вмонтовується у фару транспортного засобу і вмикає почергове блимання ближнього і дальнього світла.
Автомобіль може бути споряджено додатковими пристроями (сиреною, блінкером тощо) (з газ.).
2. Етикетка невеликого розміру з полімерною заливкою і вмонтованою мікросхемою, яка наклеюється на мобільний телефон та завдяки випромінюванню телефона забезпечує світлову індикацію при вхідних та вихідних дзвінках, а також відправленні повідомлень.
Лампочки для індикації вхідних дзвінків бувають різних кольорів і розташовуються в центрі блінкера (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me