блінкер

БЛІ́НКЕР, а, ч.

1. Електронний пристрій, що вмонтовується у фару транспортного засобу і вмикає почергове блимання ближнього і дальнього світла.

Автомобіль може бути споряджено додатковими пристроями (сиреною, блінкером тощо) (з газ.).

2. Етикетка невеликого розміру з полімерною заливкою і вмонтованою мікросхемою, яка наклеюється на мобільний телефон та завдяки випромінюванню телефона забезпечує світлову індикацію при вхідних та вихідних дзвінках, а також відправленні повідомлень.

Лампочки для індикації вхідних дзвінків бувають різних кольорів і розташовуються в центрі блінкера (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блінкер — див. бленкер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. блінкер — блі́нкер див. бленкер Словник іншомовних слів Мельничука