блістр -у, ч. Чорнова (неочищена) мідь, що містить 1,5-2% домішок. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках блістр — блістр іменник чоловічого роду неочищена мідь Орфографічний словник української мови блістр — [англ. blister (cooper)] чорнова (неочищена) мідь, що містить 1,5 – 2% домішок. Словник іншомовних слів Мельничука