бобовник

бобо́вник

-у, ч.

Чагарник родини трояндових з дрібними плодами; степовий мигдаль, дикий персик.

Значення в інших словниках

1. бобовник — Бобовник, -ка м. раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.  Словник української мови Грінченка