Значення в інших словниках
-
бовкання —
бо́вкання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
бовкання —
БО́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бо́вкати і звуки, утворювані цією дією. Невгаваюче бовкання дзвона, чад з диму, що розноситься вітром, – сповняють повітря несказанною тривогою (М. Коцюбинський); Солдат Гордій .. прислухався до жалібного бовкання [дзвонів] (Л. Юхвід); Незрозуміле бовкання.
Словник української мови у 20 томах
-
бовкання —
БО́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. бо́вкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Невгаваюче бовкання дзвона, чад з диму, що розноситься вітром, — сповняють повітря несказанною тривогою (Коцюб., І, 1955, 121); Солдат Гордій.. прислухався до жалібного бовкання [дзвонів] (Юхвід, Оля, 1959, 56).
Словник української мови в 11 томах
-
бовкання —
Бовкання, -ня с. Отрывистый звонъ въ колоколъ.
Словник української мови Грінченка