бовтнути
I б`овтн`утибовтну, бовтнеш, док.
1》 Однокр. до бовтати 2).
2》 Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає.
3》 Раптом, важко впасти.
4》 рідко. Кинути (раптом, важко).
II б`овтнути-ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм.
Сказати що-небудь, не обдумавши, навмання; сказати дурницю; бовкнути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови