бовтнути

БО́ВТНУ́ТИ¹, бо́втну́, бо́втне́ш, док., розм.

1. чим. Однокр. до бо́втати 2.

Бовтнув [Гаєвський] ногою по воді (М. Коцюбинський).

2. Утворити звук, який буває від сплеску води, коли в неї щось падає.

Вона тільки почула, як дитина впала у воду й бовтнула, неначе хто кинув у воду камінь (І. Нечуй-Левицький).

3. Раптово, важко впасти.

Дока так і бовтнула в гарячу смолу (Сл. Гр.);

– Скакала через річку, і всі три міхи ввірвалися і бовтнули в воду (І. Франко);

Вуж відлип від гілки, бовтнув у воду (М. Стельмах).

4. кого, що, рідко. Кинути раптом, важко.

Дідок такий плюгавенький, п'яненький та маленький – насилу вдержався од спокуси винести [його] під руки надвір і бовтнуть у грязь (С. Васильченко).

БО́ВТНУТИ², ну, неш, док., що і без дод., розм.

Сказати що-небудь, не обдумавши, навмання; сказати дурницю; бовкнути (у 1 знач.).

Язиком бовтне та не доведе (Номис);

– Може, ти, Льоню, що бовтнув про їх при кому? – сказала писарша до брата (І. Нечуй-Левицький);

– Тьфу!.. Що то за естетичне, що за гарне слово! Ляпнув! – Ну, то нехай тобі буде: бовтнув! (І. Франко);

Вона глянула на мене заляканими очима .. і “Добрий день” .. бовтнула стисненим голосом (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. бовтнути — бо́втну́ти 1 дієслово доконаного виду хлюпнутися; утворити звук, як від падіння у воду; раптом, важко впасти; кинути — рідко бо́втнути 2 дієслово доконаного виду сказати щось, не обдумавши, навмання; бовкнути розм.  Орфографічний словник української мови
2. бовтнути — I б`овтн`утибовтну, бовтнеш, док. 1》 Однокр. до бовтати 2). 2》 Утворити звук, який бував від сплеску води, коли в неї щось падає. 3》 Раптом, важко впасти. 4》 рідко. Кинути (раптом, важко). II б`овтнути-ну, -неш, док., перех. і без додатка, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бовтнути — див. падати  Словник синонімів Вусика
4. бовтнути — БО́ВКНУТИ розм. (сказати що-небудь необдумано або необережно, навмання, не до ладу), БЕ́ВКНУТИ розм., БЕ́ЛЬКНУТИ розм., БО́ВТНУТИ розм., ЛЯ́ПНУТИ розм., ЛЯ́СНУТИ розм. рідше, СКАЗОНУ́ТИ розм., СПЛЕСКА́ТИ розм., БА́ХНУТИ підсил. розм., БРЯ́КНУТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. бовтнути — БО́ВТНУ́ТИ, бо́втну́, бо́втне́ш, док. 1. Однокр. до бовта́ти 2. Бовтнув [Гаєвський] ногою по воді (Коцюб., І, 1955, 145) 2. Утворити звук, який буває від сплеску води, коли в неї щось падає.  Словник української мови в 11 томах
6. бовтнути — Бовтнути, -ну, -неш гл. 1) Бултыхнуть, упасть въ воду. Левиц. І. 195. Бовтнув, як дурень у воду. посл. Вона так і бовтнула в гарячу смолу. ЗОЮР. І. 308. Бовтнуло би тобов у безодню! (Брань). Фр. Пр. 63. 2) Болтнуть.  Словник української мови Грінченка