бовтатися
БО́ВТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Хлюпатися, купатися, плавати і т. ін. у воді або в якійсь іншій рідині.
Лев бовтавсь там [у колодязі], поки й захлинувсь (з казки);
Ні риби то були, ні раки. І бовталися, як собаки (І. Котляревський);
– Кільки .. ви, діду, бовтаєтесь отут за рибою? (І. Нечуй-Левицький);
Вони [хлопці] пацають ногами, бовтаються (В. Винниченко);
Там [у калюжі] бовтаються й квакають жаби (О. Копиленко).
2. Бути в стані неспокою (про воду); колихатися, хлюпатися.
Вода бовталась в криниці (Сл. Гр.).
3. Нестійко висіти; хилитатися, метлятися.
На жилетці бовтався золотий ланцюжок (Панас Мирний);
Дідові ноги зірвались з педалей і бовтались тепер у повітрі (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)