божок — Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

божок — божо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
божок — БОЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш. до бог 2. Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок... (Леся Українка). 2. Скульптурна фігурка якого-небудь божества. Словник української мови у 20 томах
божок — БОГ (у язичницьких, політеїстичних віруваннях — одна з надприродних істот, що керують світом), БОЖЕСТВО́, БОЖО́К розм.; НЕБОЖИ́ТЕЛЬ книжн. (перев. про богів античної міфології); БЕЗСМЕ́РТНИЙ перев. мн., книжн. (в античній міфології). Словник синонімів української мови
божок — БОЖО́К, жка́, ч. Зменш. до бог. Ох, коли б скоріше, хлопче, мрії ті твої справдились, бо й на їх позаздрить може який-небудь злий божок… (Л. Укр., І, 1951, 312); // Скульптурна фігурка якого-небудь божества. То був східний божок пожовклої слонової кості (Ю. Янов., II, 1958, 121). Словник української мови в 11 томах
божок — Божок, -жка м. 1) ум. отъ біг, бог. Фр. Пр. 101. 2) Идолъ, кумиръ. 3) Родъ дѣтской игры. Ив. 4) — свинний. Свиной желудокъ. Вх. Зн. 3. см. богун 2. Словник української мови Грінченка